8 березня

---

Не питай її навіщо і чому
Вона пестить, люблячи з дитинства.
І ніколи їй немає сну
В час любові, щастя материнства.

Не питай, що в неї на душі,
Бо ж про це розкажуть більше очі.
Килимами квітнуть спориші,
Де ступають ніженьки дівочі.

І в години болю і невдач,
Коли в грудях серце заніміє,
На її плечі поплач...
 Лиш вона все стерпіти зуміє. 

І нехай проб’ється сивина,
Потьмяніють очі, як волошки.
Як колись постукає весна
Їй в дарунок змалювавши зморшки.

Не питай, у чому її біль,
Хоч без того палко б’ється серце.
Скільки віддано наснаги і зусиль...
А вона лиш тихо посміхнеться.

Не питай її! Нічого не питай...
Коли стежку вистелять барвінки,
Коли стиха відцвіте розмай,
Вона скаже просто, що "Я- жінка".

 Багато минуло з тих незапам"ятних часів, коли дві грандіозні жінки- Клара Цеткін і Роза Люксембург- дали життя добрій традиції - святу 8 Березня. Це саме той день, коли ще раз можна сказати про свою любов, вдячність і відданість вам.
 Любі жінки, ви- наше натхнення, ви- найпрекрасніше творіння природи. Нехай же Аріадна буде милостивою до вас і плете тонке мереживо щасливої долі.

   Тепла вашим оселям. Кохання вашому серцю.