Творчість Каламеєць Надії
Зміст статті
Сторінка 1 із 2
В потаємних куточках людської душі зберігаються перлини добра, мудрості, досвіду, які в певний час знаходять своє відображення в ліричних заримованих рядках, на полотні, в щоденних справах. Кожна людина має свій талант! Шановні панове, представляємо Вам роботи Каламєєць Надії” студентки Інституту педагогіки і психології.
З повагою,
Заступник директора Інституту
Людмила Миколаївна Попова
Голова студентської ради Інституту
Ірина Козяр
Голова профспілкової організації студентів
Марина Кліщевська
Митець - про себе і свою творчість
“Для мене малювати – це не професія, не освіта і навіть не хобі. Це частина мого життя, бо я не можу не малювати. Коли народжується чергова ідея, все навколо починає дико рухатись та не дає спокою, доки ця ідея не виллється фарбами на полотні.
Своє життя намагаюсь робити повним та незвичайним, всюди шукаю натхнення.
Серед тих речей, що мене надихають – небо, кава, сутінки, дерева…але найсильнішим поштовхом до створення кожної картини є дивне відчуття, ніби піднімається глибоке етнічне коріння колосальної сили. Ніби в тобі говорять всі твої предки. Все відчуте прагну зобразити і передати вам.
Малюю з дитинства. Якщо точніше, з 1 року 3 місяців. Можливо в це важко повірити. Я малювала одразу цілий образ, причому догори дригом. У третьому класі пішла до ізостудії, але провчилась там приблизно рік, і на цьому моя художня освіта закінчується.
В 14 років я зацікавилась психологією. Потім були 2 роки у Палаці дітей та юнацтва у гуртку юного психолога, де я пізнала себе глибше, після чого почала малювати фарбами на полотні.
Мене цікавить все містичне, незвичайне, і я впевнююсь, що найбільша таємниця знаходиться тут, перед очима, у найвиднішому місці. Сподіваюсь, мої картини допоможуть це відчути”.
Каламєєць Надія, група 36 прпс