Піаніст

---

Атор Сосюра Дарія 12 ППР (2010 р.)

Йдучи – іди. Повернення нема.
Короткі паузи. Усе за нотним станом.
Тобі здалося. Зовсім не сумна
Моя рапсодія споріднена з обманом.
 
Йдучи – іди. Зіграй лиш на кінець.
Ти піаніст, хоч схожий на Нарциса.
Тобі сплету із золота вінець
Аби підкреслити твої чарівні риси.

 З-під твоїх рук мелодія ночей
Лунає так, як шелестять тополі.
Та в глибині прозорості очей
Згасає світ болюче і поволі.
 
Йдучи – іди. Не муза я, а так.
Я – дівчина. І зовсім це не диво.
Мої вуста палають, ніби мак.
Хоч ти не бачиш, але я красива.
 
Ти піаніст. Ти ніби інший світ.
Свою мелодію ти любиш більше неба.
Я – полум’я, а ти – звичайний лід,
Та танути тобі нема потреби.
 
Йдучи – іди! Я краща від усіх.
Мої долоні – ніжний подорожник.
Достойна я похвал, хоча й земних.
Нехай же їх оспівує художник!